file000931h-zh2ic.jpg
Георгій Манчуленко  07.01.2017 14:31:06

Митківські колядки

   На Різдво Христове моє рідне подністрянське село Митків – чарівний куточок Буковинського мальовничого краю повниться різноманітними колядками. З давніх давен і з більш пізніх часів передаються вони в словах та мелодіях від старших людей до молодших, щоб не губився зв'язок поколінь.Ось слова деяких Митківських колядок.

   Старовинна колядка «На горі – могила»:

«На горі – могила, широка долина,

Там пречиста Діва Мати породила сина.

Як го породила, в пелену повила,

Лю - ля, лю - ля, мій синочку, я би вже й спочила.

Спочинь, мамко, спочинь, спочинь хоч годинку,
А я піду аж до неба принесу пеленку.

Де ти годен, синку, принести пеленку,

Як нема ще й дві години, як ти си народив.

Ой годен я, мамко, ой годен та й годен,
Я сотворив небо й землю, нім я си народив.

На горі – могила, широка долина,

Там пастушки вівці пасли, сталаси новина.

Зійшов ангел з неба, приніс бочку пива,

Всіх пастушків почастував, повна си лишила.

Пийте, хлопці, пийте, пийте аж до волі

За Ісуса рожденного від Матір - Божої».

   Колядка періоду визвольної боротьби УПА «Дивная новина»:

«Дивная новина світом си зявила,

Уставайте, українці, бо вже біла днина.

Уставайте, українці, бо вже біла днина.

Вставайте, вставайте, пускайте до хати,

Бо ми прийшли, українці, вам колядувати.

Бо ми прийшли, українці, вам колядувати.

Пане ґосподарю, в тебе сивий волос,

Скажи, скажи чи впізнаєш український голос?

Скажи, скажи чи впізнаєш український голос?

Український голос – це наші орґани,

Білий кожух, чорна шапка, синьо - жовта фана.

Білий кожух, чорна шапка, синьо - жовта фана.

Синьо - жовта фана, золотий тризубець,

Бо вже наша Україна самостійна буде!

Бо вже наша Україна самостійна буде!».

Самостійна стане**, всі її не побачать,

Бо не один українець на чужині плаче.

Бо не один українець на чужині плаче.

На чужині плаче, тяженько ридає

Та й не один українець Рождества чекає!

Та й не один українець Рождества чекає!».

**Після здобуття Україною незалежності вживається слово стала.

   Дитяча колядка «Я – маленький хлопчик»:

«Я – маленький хлопчик,

Сів собі на стовпчик.

У сопілочку граю,

Христа забавляю.

А ви, люди, чуйте,

Коляду рихтуйте.

Яблучка, горішки –

То мої потішки».

   Христос родився! Славімо його!

                                           Всі зображення є вільнодоступними в Інтернеті.

   Над записом перших двох колядок я працював разом зі своїм двоюрідним братом Георгієм Манчуленком, сином Василя (09.08.1924 – 16.01.2012) – рідного брата мого неня Манолія (29.03.1920 – 28.07.1985), дівера (шваґра) моєї мами Марії (15.08.1928 – 12.01.2009) і мого вуйка (Георгій та Марія Манчуленки – мої дідик і бабка за неневою лінією, крім вже згаданих Манолія та Василя, мали ще й найстаршого сина Івана (23.01.1913 – 24.11.1998), котрий тримав мене до хресту і був моїм хрещеним батьком), а дитячу колядку допомогла згадати моя рідна сестра Василина Манчуленко (всі – Митківського кореня).

   Так колядують у Миткові вже багато, багато років, славлячи народження Сина Божого Ісуса Христа, якого у Вифлиємі від Духа Святого привела на білий світ Богородиця, Матір Божа Марія.

   Пам’ятаймо своє!

   Цінуймо й шануймо українське!

   Дорожімо Україною!



Рекомендовать запись
Оцените пост:




Мої фото


Метки

Календарь
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вск
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Blog Live
ОБОЗ.ua